Футбол: «Динамо» зарахована технічна поразка після рішення CAS у «маріупольській справі»

Українська футбольна прем’єр-ліга зарахувала технічні поразки трьом командам київського «Динамо» в матчах з командами «Маріуполя» у серпні 2017 року, повідомляє прес-служба УПЛ.

У прем’єр-лізі зазначили, що організація отримала лист від Федерації футболу України, який повідомив, що 19 лютого 2018 року Спортивний арбітражний суд (CAS) у швейцарській Лозанні відмовив «Динамо» у задоволенні скарг на рішення Апеляційного комітету ФФУ від 14 листопада 2017 року у справі про неявку основної та двох молодіжних команд київського клубу на матчі в Маріуполі в Донецькій області.

У серпні 2017 року «Динамо» відмовилося грати матч чемпіонату України в прифронтовому Маріуполі проти однойменного клубу, посилаючись на відсутність гарантій безпеки.

11 вересня контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ ухвалив рішення зарахувати технічні поразки з рахунком 0:3 за неявку команд клубу «Динамо» на матчі чемпіонатів U-19, U-21 та Української прем’єр-ліги, які мали відбутися в Маріуполі.

14 листопада Апеляційний комітет Федерації футболу України відхилив скаргу клубу «Динамо» (Київ) на рішення комітету ФФУ.

ГПУ: 3 екс-керівникам структурних підрозділів МВС повідомили про підозру в «справі 2 травня»

Генеральна прокуратура України повідомила про підозру трьом колишнім керівникам структурних підрозділів управління МВС України в Одеській області за результатами розслідування подій 2 травня 2014 року в Одесі, повідомила в ГПУ.

Їм інкримінують «зловживання службовим становищем» та «завідоме залишення без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані».

У ГПУ нагадали, що в «справі 2 травня» правоохоронці надіслали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього начальника управління МВС України в Одеській області, якому інкримінують ті ж статті, що і його колишнім підлеглим, а також «службове підроблення». Заступник начальника цього управління перебуває в розшуку.

2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинули 48 людей, також близько 200 були поранені.

Єврокомісія готова надати Україні 1 мільярд євро макрофінансової допомоги – Домбровскіс

Європейська комісія готова запропонувати Україні новий пакет макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро, повідомив Радіо Свобода віце-президент Єврокомісії Валдіс Добровскіс.

За його словами, Європейська комісія готова остаточно погодити пакет допомоги для України наступного тижня.

«Це вже обговорювали наприкінці минулого року, коли попередня програма закінчилася і, на жаль, ми не змогли виплатити останній транш  у розмірі 600 мільйонів євро, оскільки не всі умови були виконані. Тому ми підготували ще одну програму макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро двома траншами, по 500 мільйонів кожен. Тому зараз ми запустили всі необхідні процедури», – розповів Добровскіс.

Він сподівається, що Європейська комісія розпочне надавати Україні фінансову підтримку в рамках нової програми на початку осені.

Добровскіс зазначив, що, на думку Єврокомісії, для отримання першого траншу Україна повинна виконати умови, які не були виконані в рамках попередньої програми співпраці.

У грудні 2017 року голова представництва Європейського союзу в Україні Юґ Мінґареллі пояснював, що Україна не виконала 4 із 21 попередньої вимоги до програми отримання останнього траншу.

Серед них, як розповідав Радіо Свобода речник представництва ЄС у Києві Давід Стулік, скасування мораторію на експорт лісу-кругляка до Європейського союзу, запровадження автоматичної системи перевірки електронних декларацій, створення кредитного реєстру в НБУ, який би зафіксував перелік кредитів, та реєстру власності компаній.

Під час попередньої програми співпраці з ЄС Україні мали виплатити 1,8 мільярда євро, однак держава отримала дві третини цієї суми.

Князєв повідомив про 50 кримінальних проваджень через спробу дати хабара поліцейським

З початку року за фактами спроби дачі хабара правоохоронцям у поліції розпочали 50 кримінальних проваджень, повідомив голова Національної поліції України Сергій Князєв.

«Працівники Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України розпочали 50 кримінальних проваджень за ст. 369 Кримінального кодексу України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)», – повідомив Князєв.

Він зазначив, що на сьогодні силовики «масово» фіксують спроби дачі хабарів працівникам поліції на різні суми.

Протягом минулого року за спробу підкупу поліцейського підозру оголосили 264 людям.

Росія: Жириновський облаяв Собчак під час теледебатів, а вона облила його водою

Кандидат в президенти Росії, лідер ЛДПР Володимир Жириновський 28 лютого в ході передвиборних теледебатів грубо облаяв свою опонентку Ксенію Собчак, а вона облила його водою.

Як випливає з опублікованого в YouTube фрагмента дебатів, сварка почалася з виступу в ефірі ще одного кандидата в президенти Росії – Сергія Бабуріна. Жириновський назвав Собчак «дурепою» після того, як вона закликала його до спокою після спроби перервати Бабуріна.

«У вашому віці шкідливо так хвилюватися», – сказала Собчак Жириновському.

Жириновський закликав ведучого змусити Собчак «замовкнути».

«Але ж вона тупа, мізків немає», – продовжив Жириновський. Після нових образ Собчак облила його водою, що спровокувало політика на чергову лайку.

Дебати транслювалися в прямому ефірі на Далекий Схід Росії, але після інциденту ефір перервали і перенесли на годину.

У Москві дебати покажуть о 23:00.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня. Всього в бюлетені буде вісім кандидатів, включаючи чинного президента Росії Володимира Путіна.

США у Женеві заявили, що Сирія використовує хімічну зброю, а Росія цьому не перешкоджає

Представник від США на конференції з роззброєння у швейцарській Женеві Роберт Вуд 28 лютого заявив, що Росія порушила свої зобов’язання як гаранта знищення запасів хімічної зброї у Сирії і не змогла запобігти використанню цієї зброї урядом президента Сирії Башара аль-Асада.

«Росія перебуває на хибному боці історії щодо використання хімічної зброї в Сирії», – сказав Вуд.

Такі коментарі американський посланець на зустрічі зробив незадовго до того, як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, виступаючи на конференції ООН із роззброєння в Женеві, заявив, що Сирія ліквідувала свої запаси хімічної зброї та поставила їх під міжнародний контроль.

Лавров також звинуватив Сполучені Штати та їхніх союзників в тому, що вони «просто використовують безпідставні звинувачення в застосуванні хімічної зброї Дамаском як інструмент антисирійської геополітичної інженерії».

Посол Сирії в Женеві Хуссам-ад- Дін Аала заявив на конференції, що його уряд «не може використовувати хімічну зброю, тому що її просто немає в його розпорядженні».

Минулого місяця державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Росія винна у використанні хімічної зброї в Сирії, звинувативши Москву в порушенні угоди з Вашингтоном про виведення хімічної зброї з Сирії в 2013 році.

Сирія підписала угоду із Організацією із заборони хімічної зброї і погодилася знищити оголошені запаси. Але сили Асада неодноразово були звинувачені у використанні забороненої хімічної зброї в конфлікті, в тому числі 25 лютого в повстанському анклаві Східна Гута, неподалік від Дамаска. Москва назвала звіти «фальшивими», попри численні відеозаписи та фотографії ймовірних жертв нападу.

У Македонії відбувся багатотисячний протест проти перейменування країни

Кілька тисяч людей вийшли на вулиці в столиці Македонії Скоп’є 27 лютого, щоб висловити протест проти можливої зміни назви країни за наполягання Греції, щоб покласти край тривалій суперечці довкола назви «Македонія».

Протестувальники вимагали припинити переговори і вигукували «Хай живе Македонія!», ховаючись від снігу під парасольками, і тримали в руках македонський прапор.

Протест організував Всесвітній македонський конгрес і декілька інших організацій. Вони звинуватили і уряд прем’єр-міністра Зорана Заєва, і головну опозиційну націоналістичну партію VMRO-DPMNE в зраді національних інтересів Македонії. Політичні партії, в тому числі VMRO-DPMNE, заявили, що не мають ніякого стосунку до протесту.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв заявив, що запропонував чотири варіанти Греції в спробі вирішити багаторічну суперечку щодо назви «Македонія». За його словами, йдеться про такі варіанти перейменування: Республіка Північна Македонія, Республіка Верхня Македонія, Республіка Вардар-Македонія або Республіка Македонія (Скоп’є).

В останні місяці Македонія проводить широкі переговори з сусідньою Грецією з метою вирішити суперечку щодо назви «Македонія». 

Афіни протягом багатьох років блокували заявки Македонії на вступ у ЄС і в НАТО, стверджуючи, що називатися Македонією не може одночасно дві території – ця країна і традиційний регіон на півночі Греції. Крім того, Афіни також заявляють, що, претендуючи на цю назву, Македонія «привласнює» частину давньої історії Греції.

Афіни погодилися з назвою балканської країни як «Колишньої югославської республіки Македонії», в англійському скороченні FYROM, на міжнародних майданчиках як тимчасовий захід до вирішення суперечки.

У Вашингтоні з’явилася адреса Boris Nemtsov Plaza

У третю річницю вбивства Бориса Нємцова адреса з іменем російського опозиціонера офіційно з’явилася у столиці США Вашингтоні. Ініціативу назвати частину Вісконсин-авеню перед посольством Росії у США, висунуту в 2016 році сенатором-республіканцем від Флориди Марком Рубіо, схвалила міська рада Вашингтона на початку січня цього року.

У церемонії взяли участь дочка вбитого політика Жанна Нємцова, його соратник, заступник голови руху «Відкрита Росія» Володимир Кара-Мурза, а також Марко Рубіо, співголова Гельсінської комісії США сенатор Роджер Вікер та інші офіційні особи США.

У Кремлі не зробили офіційної заяви до роковин убивства Нємцова, як і не коментували сьогоднішню подію щодо назви його іменем адреси перед російським посольством.

У столиці Росії Москві 27 лютого люди упродовж дня несли квіти до Великого Москворецького мосту неподалік Кремля, де три роки тому пострілами в спину був убитий Борис Нємцов.

У треті роковини вбивства політика США закликали російську владу зробити все, щоб причетні до вбивства, включаючи організаторів і замовників злочину, були притягнуті до відповідальності.

У квітні розглянуть апеляції екс-лідера боснійських сербів Караджича щодо звинувачень у геноциді – трибунал

Апеляції захисту колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича проти 40-річного ув’язнення за звинуваченням у геноциді Міжнародний кримінальний трибунал у Гаазі заслухає в квітні поточного року. Голова Міжнародного трибуналу з воєнних злочинів у колишній Югославії Теодор Мерон 27 лютого заявив, що «апеляції у справі» розглядатимуть 23 і 24 квітня.

Тюремний термін тривалістю в чотири десятиліття оскаржується як Караджичем, так і прокурорами, які наполягають, щоб вирок був збільшений до довічного ув’язнення.

У березні 2016 року суд ООН засудив Радована Караджича до 40 років в’язниці, визнавши його винним у різанині в Сребрениці, де вбили близько восьми тисяч чоловіків і хлопців, босняків-мусульман. Крім того, Караджича визнали винним у дев’яти інших злочинах, скоєних під час війни в Боснії-Герцеговині 1992-95 років, у тому числі в облозі Сараєва, в якій загинули близько 10 тисяч цивільних. Караджич не визнав себе винним.

22 листопада Міжнародний кримінальний трибунал ООН з колишньої Югославії також визнав екс-командира армії боснійських сербів Ратка Младича винним за 10 з 11 пунктів обвинувачень у воєнних злочинах і злочинах проти людства, зокрема геноциді, і засудив його до довічного ув’язнення.