Харківська поліція розшукує водія, який насмерть збив жінку

Поліція Харкова встановлює обставини загибелі жінки-пішохода ввечері 29 вересня. Попередньо відомо, що невстановлений автомобіль смертельно травмував невідому жінку віком 40-45 років.

Водій зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.

«Слідчим вирішується питання про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України», – повідомили в прес-службі поліції.

Наразі поліцейські намагаються встановити особу загиблої, з’ясувати обставини ДТП та знайти причетного.

За даними Нацполіції, за перші сім місяців цього року сталася 81 тисяча аварій (аналогічний показник минулого року – 89 тисяч). Серед них травмами та загибеллю людей завершилися 12 тисяч ДТП порівняно з 14 тисячами 2017 року.

Харківська поліція розшукує водія, який насмерть збив жінку

Поліція Харкова встановлює обставини загибелі жінки-пішохода ввечері 29 вересня. Попередньо відомо, що невстановлений автомобіль смертельно травмував невідому жінку віком 40-45 років.

Водій зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.

«Слідчим вирішується питання про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України», – повідомили в прес-службі поліції.

Наразі поліцейські намагаються встановити особу загиблої, з’ясувати обставини ДТП та знайти причетного.

За даними Нацполіції, за перші сім місяців цього року сталася 81 тисяча аварій (аналогічний показник минулого року – 89 тисяч). Серед них травмами та загибеллю людей завершилися 12 тисяч ДТП порівняно з 14 тисячами 2017 року.

Індонезія: кількість загиблих від землетрусу перевищила 800 осіб

Кількість виявлених загиблих через землетрус і цунамі на острові Сулавесі в Індонезії сягнуло 832 осіб і може вирости ще по мірі того, як наслідки стихійного лиха стають більш очевидними, заявляє індонезійська влада.

Речник Агентства з реагування на катастрофи Сутопо Пурво Нугрохо заявив 30 вересня, що доступ до багатьох ділянок острова, постраждалих від катаклізму, досі дуже обмежений.

28 вересня на острові Сулавесі стався землетрус магнітудою в 7,5 балів – епіцентр був неподалік від узбережжя, поруч із містом Палу. Слідом за поштовхом місто, де проживає близько 350 тисяч людей, накрила шестиметрова хвиля цунамі.

Землетрус і цунамі також призвели до вимкнення електрики, а це разом із повторними поштовхами ускладнює рятувальні роботи, повідомляє місцева влада.

Індонезія: кількість загиблих від землетрусу перевищила 800 осіб

Кількість виявлених загиблих через землетрус і цунамі на острові Сулавесі в Індонезії сягнуло 832 осіб і може вирости ще по мірі того, як наслідки стихійного лиха стають більш очевидними, заявляє індонезійська влада.

Речник Агентства з реагування на катастрофи Сутопо Пурво Нугрохо заявив 30 вересня, що доступ до багатьох ділянок острова, постраждалих від катаклізму, досі дуже обмежений.

28 вересня на острові Сулавесі стався землетрус магнітудою в 7,5 балів – епіцентр був неподалік від узбережжя, поруч із містом Палу. Слідом за поштовхом місто, де проживає близько 350 тисяч людей, накрила шестиметрова хвиля цунамі.

Землетрус і цунамі також призвели до вимкнення електрики, а це разом із повторними поштовхами ускладнює рятувальні роботи, повідомляє місцева влада.

Бойовики стріляли 32 рази за добу, один військовий ЗСУ поранений – ООС

Підтримувані Росією незаконні збройні угруповання 32 рази відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України, повідомляють у штабі Операції об’єднаних сил.

В тому числі, додають у повідомленні, шість разів застосовувалося озброєння, заборонене Мінськими домовленостями.

«З мінометів 120-го калібру противник обстріляв позиції Об’єднаних сил в районі населених пунктів Кримське, Світлодарськ, Травневе та Новолуганське, а з мінометів калібру 82 міліметри вів вогонь по опорних пунктах біля Світлодарська та Водяного. Крім того, з озброєння бойових машин піхоти ворог обстрілював позиції наших військ поблизу населених пунктів Кримське та Водяне», – йдеться в зведенні штабу.

Напередодні один український військовий отримав поранення. Від початку доби 30 вересня втрат серед особового складу ООС не зафіксовано.

Читайте також: «Порошенко: «путінський сценарій» звільнення Донбасу нам не потрібен​»

В незаконному збройному угрупованні «ЛНР» стверджують, що українські військові вісім разів за добу обстрілювали їхні позиції.

В аналогічному угрупованні «ДНР» вранці 30 вересня заявили, що Збройні сили України здійснили 16 обстрілів підконтрольної бойовикам території.

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. Однак в перші ж години ОБСЄ зафіксувала порушення домовленостей.

Раніше схожі режими тиші також не дотримувалися, сторони звинувачували в порушеннях одна одну.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Російські слідчі в Криму перевіряють факт викрадення делегата Курултаю – адвокат

Інцидент з викраденням делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза невідомими людьми у формі перевіряє військовий слідчий відділ Слідчого комітету Росії в окупованому Криму. Про це розповів адвокат Айдер Азаматов, повідомляє сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 29 вересня.

За словами Азаматова, слідчий комітет Сімферопольського району близько двох місяців проводив дослідчу перевірку за заявою Егіза, що його викрали люди в формі правоохоронних органів, після чого надіслав матеріали перевірки у військовий слідчий відділ.

«Таке рішення свідчить про те, що слідство все ж вбачає в цій справі участь правоохоронних структур», – сказав Азаматов на зустрічі «Кримської солідарності».

Також адвокат подав запит від імені Егіза з вимогою надати інформацію, чи порушено кримінальну справу за результатами перевірки.

23 травня поблизу села Піонерське в Сімферопольському районі невідомі люди у формі затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза. В управлінні ФСБ Росії в Криму заперечували його затримання. Пізніше викраденого знайшли в лісі зі слідами побиття.

Міністерство закордонних справ України засудило викрадення Асана Егіза.

Після анексії у Криму фактичні російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю внутрішньоросійську заборону, що не стосується території інших держав, зокрема України, Москва після окупації Криму насаджує і на захопленому нею українському півострові – всупереч тому, що в Україні організація діє легально, а міжнародне право забороняє окупантові запроваджувати на окупованих територіях своє законодавство.

Російські слідчі в Криму перевіряють факт викрадення делегата Курултаю – адвокат

Інцидент з викраденням делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза невідомими людьми у формі перевіряє військовий слідчий відділ Слідчого комітету Росії в окупованому Криму. Про це розповів адвокат Айдер Азаматов, повідомляє сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 29 вересня.

За словами Азаматова, слідчий комітет Сімферопольського району близько двох місяців проводив дослідчу перевірку за заявою Егіза, що його викрали люди в формі правоохоронних органів, після чого надіслав матеріали перевірки у військовий слідчий відділ.

«Таке рішення свідчить про те, що слідство все ж вбачає в цій справі участь правоохоронних структур», – сказав Азаматов на зустрічі «Кримської солідарності».

Також адвокат подав запит від імені Егіза з вимогою надати інформацію, чи порушено кримінальну справу за результатами перевірки.

23 травня поблизу села Піонерське в Сімферопольському районі невідомі люди у формі затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза. В управлінні ФСБ Росії в Криму заперечували його затримання. Пізніше викраденого знайшли в лісі зі слідами побиття.

Міністерство закордонних справ України засудило викрадення Асана Егіза.

Після анексії у Криму фактичні російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю внутрішньоросійську заборону, що не стосується території інших держав, зокрема України, Москва після окупації Криму насаджує і на захопленому нею українському півострові – всупереч тому, що в Україні організація діє легально, а міжнародне право забороняє окупантові запроваджувати на окупованих територіях своє законодавство.

У Косові відбуваються масові протести через можливий обмін територіями із Сербіями

Десятки тисяч людей 29 вересня вийшли на вулиці столиці Косова Приштини на знак протесту проти можливого обміну територіями з Сербією. Прибічники Партії самооборони Косова тримали плакати та національні албанські прапори на центральній столичній площі Скандербеґ, скандуючи «Жодних торгів територіями країни!»

Президент Косова Хашим Тачі заявляв про «корегування кордону», яке спричинить включення до Косова долини Прешево, де переважає етнічне албанське населення.

Косовські та сербські чиновники обговорювали угоду, що має на меті визначити майбутнє територій, де зосереджені етнічні меншини, таких, як долина Прешево та північний район Косова, де живуть багато сербів.

Частина чиновників ЄС та США заявляли, що підтримують обмін територіями. Натомість Німеччина та багато аналітиків вказують на вади цієї ідеї, як такої, що може відновити старі етнічні суперечності на Балканах.

У Косові відбуваються масові протести через можливий обмін територіями із Сербією

Десятки тисяч людей 29 вересня вийшли на вулиці столиці Косова Приштини на знак протесту проти можливого обміну територіями з Сербією. Прибічники косовської партії «Самовизначення», відомої своїми «газовими атаками» в парламенті Косова, тримали плакати та національні прапори сусідньої Албанії на центральній столичній площі Скандербеґ, скандуючи «Жодних торгів територіями країни!».

Президент Косова Хашим Тачі заявляв про «корегування кордону», яке мало б призвести до включення до складу Косова сербської долини Прешево, де переважає албанське за національністю населення.

Косовські та сербські чиновники обговорювали угоду, що має на меті визначити майбутнє територій, де зосереджені етнічні меншини, таких, як долина Прешево, з одного боку, та північ Косова, де живе багато сербів, із іншого.

Частина чиновників у ЄС та США заявляли, що підтримують обмін територіями. Натомість Німеччина та багато аналітиків вказують на вади цієї ідеї як такої, що може відновити старі прикордонні й міжетнічні суперечності на Балканах.