Євросоюз закидає Google, Facebook і Twitter невиконання обіцянок

Пошуковий сервіс Google, соціальні мережі Facebook і Twitter не виконують свої обіцянки щодо боротьби з недостовірними новинами. Про це йдеться в оприлюдненій 28 лютого заяві Єврокомісії.

Відомство зазначає, зокрема, що Facebook, усупереч домовленостям, у січні не надав результати розслідування щодо реклами, яка вводить в оману. Google не роз’яснив, що було зроблено для усунення дезінформації. Twitter не надіслав результатів щодо поліпшення контролю за розміщенням реклами.

У заяві Єврокомісії також наголошується, що напередодні виборів до Європарламенту компанії не продемонстрували прогресу.

Восени 2018 року Євросоюз узгодив із Facebook, Twitter і Google добровільний регламент для боротьби з недостовірними новинами. Документ передбачає маркування політичної реклами, а також змушує корпорації боротися з інтернет-ботами, що поширюють недостовірну інформацію.



У Росії колишнього українського військового і кримчанку засудили за «шпигунство»

У Росії Північно-Кавказький окружний військовий суд визнав винним у державній зраді майора Чорноморського флоту Росії, колишнього українського військового Дмитра Долгополова і жительку Криму Анну Сухоносову, якого ФСБ Росії назвала його співмешканкою. Про це повідомляють російські засоби інформації з посиланням на ФСБ Росії.

За версією слідства, Сухоносова була завербована співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України полковником Ігорем Клименком і долучила Долгополова до конфіденційного співробітництва з українською спецслужбою за грошову винагороду.

ФСБ Росії стверджує, що Долгополов і Сухоносова цілеспрямовано збирали і передавали Україні секретні дані про діяльність частин і з’єднань Чорноморського флоту Росії.

За даними ФСБ Росії, на суді Долгополов і Сухоносова «свою провину визнали повністю і покаялися в скоєному».

29 вересня 2017 року ФСБ Росії повідомила про затримання двох російських громадян за підозрою в шпигунстві на користь України. Ними виявилися Анна Сухоносова і російський військовий Дмитро Долгополов.

На сторінці у Facebook зазначено, що Сухоносова має середню технічну освіту за фахом бухгалтер і працювала фітнес-інструктором у студії танців.

Долгополов, за даними речника Генштабу Збройних сил України Владислава Селезньова, до анексії півострова служив в українській армії, а в лютому-березні 2014 роки перейшов на службу до росіян.

Колишні товариші по службі затриманого в Криму Дмитра Долгополова не вірять у версію російської ФСБ про те, що він «працював українським шпигуном».

У 2016 році по відношенню до Дмитра Долгополова на півострові проводилися слідчі дії, «пов’язані з претензіями фінансового управління».



Ізраїль: Нетаньягу загрожують звинувачення в корупції

Генеральний прокурор Ізраїлю Авіхай Мандельбліт має намір висунути звинувачення в корупції прем’єр-міністрові Біньяміну Нетаньягу. Мандельбліт пояснив, що звинувачення будуть висунуті за трьома справами.

Прокурори стверджують, що Нетаньягу приймав подарунки від заможних бізнесменів, а також надавав послуги представникам медіа-бізнесу в обмін на більш позитивне висвітлення своєї діяльності в пресі.

Прем’єр-міністр звинувачення відкидає і каже, що є жертвою «полювання на відьом» із боку лівих партій.

Нетаньягу зможе виступити зі своїми запереченнями на адресу прокуратури на спеціальних слуханнях. За попередніми даними, вони відбулуться після парламентських виборів, які призначені на 9 квітня. Якщо аргументи Нетаньягу не будуть прийняті, то це буде перший випадок в історії Ізраїлю, коли звинувачення висунуть чинному прем’єр-міністру.



На Донбасі 28 лютого бойовики стріляли 10 разів, втрат немає – штаб ООС

У зоні бойових дій на Донбасі 28 лютого немає втрат серед українських військових, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 10 обстрілів позицій ЗСУ, випустивши понад 100 снарядів та мін калібрів 122, 120 та 82 міліметри.

«Підрозділи, які обстрілював противник, дали відповідь адекватним вогнем зі штатного озброєння. Втрати противника уточнюються», – ідеться у вечірньому зведенні.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» ще не інформували про бойові дії 28 лютого.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.



«Це була прикра випадковість» – в АП прокоментували інцидент із шапкою дівчини і президентом

В Адміністрації президента України назвали прикрою випадковістю інцидент, що стався під час робочої поїздки президента Петра Порошенка до Запоріжжя 27 лютого, коли під час зустрічі з містянами президент порухом руки зняв із дівчини шапку.

«Це була прикра випадковість. Все сталося через необережний рух серед великої кількості людей», – пояснили у коментарі Радіо Свобода.

Напередодні соцмережами поширили відео, на якому Петро Порошенко буцімто зумисне зриває з голови дівчини, яка прийшла на зустріч з президентом у Запоріжжі, шапку. В інтернеті поширювали домисли про те, що це могло стати реакцією президента на запитання, яке йому поставила дівчина.



Тривалість переговорів Трампа і Кіма вирішили скоротити – Білий дім

Переговори другого дня саміту лідерів США і Північної Кореї вирішили скоротити на дві години, повідомляє Білий дім.

Як заявила 28 лютого в Ханої речниця Білого дому Сара Сандерс, Дональд Трамп скоро завершить переговори з Кім Чен Ином, а потім планує підсумкову прес-конференцію – приблизно на дві години раніше, ніж планувалося спочатку.

Про причини скорочення зустрічей, які раніше мали тривати п’ять годин, речниця не повідомила.

За підсумками саміту сторони мають підписати документ, зміст якого поки що не розголошується. Речниця Білого дому не уточнила, чи братимуть участь у підписанні документа лідери держав.

Трамп перед другим днем переговорів із Кімом у столиці В’єтнаму заявив, що не має наміру поспішати, бо хоче укласти «правильну угоду». Якщо «відносини хороші, то може статися чимало хороших речей», додав президент США.

Лідер Північної Кореї вперше відповів на запитання іноземного журналіста. Як пишуть західні агенції, коли перед початком другого дня саміту 28 лютого Кім і Трамп з’явилися перед журналістами, на запитання про очікування від зустрічі північнокорейський лідер відповів: «Ще зарано говорити. За відчуттями, результати будуть хорошими», – додав він.

Кім Чен Ин також зазначив, що на їхню з Трампом зустріч дивиться «весь світ», а деяким вона здається сюжетом з «фантастичного фільму».

Головна тема переговорів між лідерами США і КНДР – ядерне роззброєння Пхеньяна.

Це другий саміт лідерів США і КНДР. Перша зустріч в Сінгапурі в червні минулого року завершилася підписанням документа, згідно з яким Північна Корея зобов’язана проводити роззброєння у відповідь на гарантії безпеки з боку США. Однак пізніше ЗМІ повідомляли, що КНДР продовжує ядерні розробки.



Ракета «Союз» вивела на орбіту британські супутники зв’язку

Російська ракета-носій «Союз-СТ-Б», яка стартувала в четвер з космодрому Куру у Французькій Гвіані вивела на орбіту Землі шість супутників зв’язку британської компанії OneWeb. Про це повідомила компанія Arianespace, яка обслуговує запуски.

На розрахункову орбіту британські супутники вивів розгінний блок «Фрегат».

Спочатку запуск планувався на 19 лютого, проте був перенесений на 27-ме через виявлений отвір в одному з трубопроводів розгінного блоку.

Мета проекту OneWeb, який залучив вже майже два мільярди доларів інвестицій, – забезпечити широкосмуговий доступ в інтернет для користувачів з усього світу. Для цього компанія планує вивести на орбіту 900 супутників.

У 2015 році Росія підписала контракт на запуски ракет «Союз» з супутниками OneWeb з 2017 по 2019 рік. Запуски будуть здійснюватися з трьох космодромів: Байконур, Східний і Куру, 17 з них – з російських майданчиків.

При цьому Федеральна служба безпеки (ФСБ) виступає проти розгортання мережі над територією Росії. У російській спецслужбі заявляють про відсутність гарантій, «що система супутникового зв’язку не носить розвідувального характеру і не зможе завдати шкоди інтересам Росії».

26 лютого російський уряд затвердив постанову, яка зобов’язує іноземних операторів супутникового інтернету, які працюють на території Росії, отримувати дозвіл на роботу у ФСБ, ФСО і міністерства оборони.



З Центрального банку Венесуели вивезли тонни золота – Reuters

Минулого тижня зі сховищ Центробанку Венесуели вилучили щонайменше вісім тонн золота. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела в венесуельському уряді та представника Національної асамблеї.

Як зазначили співрозмовники агентства, золото вивозили посеред минулого тижня, коли глава Центробанку був за кордоном і охорону було послаблено.

Наразі невідомо, де зараз знаходиться вивезене золото, повідомило Reuters.

Наприкінці січня лідер опозиційних протестів і голова Національної асамблеї (парламенту) Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом країни, заявивши, що Мадуро не може виконувати свої обов’язки. Його визнали тимчасовим главою держави більшість країн Латинської Америки, США, Канада, Ізраїль, а також частина країн Євросоюзу.

Мадуро раніше закликав провести в країні дострокові парламентські вибори, виступивши проти президентських. Він звинуватив Сполучені Штати Америки в підготовці збройного вторгнення в країну. Керівництво Збройних сил заявляє про підтримку Мадуро. Його визнають легітимним президентом також Росія, Куба, Туреччина і Китай.

Венесуела, що володіє найбільшими запасами нафти, роками потерпає від браку харчів і медикаментів. У 2018 році показник інфляції в країні перевищив позначку в мільйон відсотків. Від 2014 року в країні регулярно спалахують вуличні протести проти президента. Три мільйони людей, близько десятої частини населення, залишили країну за останні роки.