CША: Трамп уперше використав право вето, щоб уможливити стіну на кордоні з Мексикою

Президент США Дональд Трамп 15 березня вперше за час своєї каденції використав право вето щодо рішення американського Конгресу. Таким чином американський лідер відреагував на рішення обох палат, яким законодавці намагалися скасувати надзвичайний стан на кордоні з Мексикою.

«Я збираюсь накласти вето на щойно ухвалену резолюцію… яка відкриє кордони для зростання злочинності, наркотиків і торгівлі людьми в нашій країні», – заявив Трамп в Овальному кабінеті в присутності високопосадовців митниці, прикордонної служби, а також міністра юстиції Вільяма Барра.

Після цього Трамп підписав документ.

Сенат США схвалив 14 березня резолюцію про скасування надзвичайного стану на американсько-мексиканському кордоні, запровадженого президентом Дональдом Трампом. Скасування цього режиму підтримали 59 сенаторів, проти був 41. Палата представників схвалила цю резолюцію наприкінці лютого.

Конгресу навряд чи вдасться подолати вето, оскільки для цього потрібні дві третини голосів конгресменів.

Дональд Трамп запровадив надзвичайний стан 15 лютого, щоб в обхід Конгресу профінансувати будівництво стіни на кордоні з Мексикою. Режим надзвичайного стану допускає надання президенту США розширених повноважень для боротьби з кризою, опоненти Трампа вважають це зловживанням посадовими можливостями.



Росія обіцяє «практичну відповідь» на нові санкції США та Канади

Міністерство закордонних справ Росії відреагувало на нові санкції країн Заходу через дії Москви проти України, пообіцявши «практичну відповідь», яка «неодмінно послідує».

«Чергову порцію санкцій, скоординовану з європейськими союзниками, видали сьогодні США і Канада. Нічого нового або несподіваного в цьому немає», – відзначає російське зовнішньополітичне відомство, додаючи, що «санкційні раунди… не призводять до бажаних для США та Канади результатів».

Канадські санкції у МЗС Росії прокоментували й окремо.

«З точки зору нормальної логіки для команди прем’єр-міністра Джастіна Трюдо було б важливіше сконцентруватися на розв’язанні досить непростих внутрішньополітичних проблем, ніж даремно розігрувати свою русофобську карту. Однак у канадської влади, судячи з усього, з’явилася патологічна «санкційна залежність», від якої вони не можуть позбутися. Очевидно і те, що в прагненні розширювати свої антиросійські «чорні списки» північний сусід США намагається навіть у чомусь «перевершити» свого «великого брата», – пишуть російські дипломати.

Європейський союз, США та Канада 15 березня оголосили про свої санкції насамперед через інцидент, який стався 25 листопада 2018 року в Чорному морі неподалік Керченської протоки і спричинив затримання та арешт Росією трьох українських військових кораблів та їхніх екіпажів у складі 24 моряків.

На відміну від ЄС та США, в оновленому Канадою санкційному списку присутнє значно більше коло осіб, наближених особисто до президента Росії Володимира Путіна. 



Росія обіцяє «практичну відповідь» на нові санкції США та Канади

Міністерство закордонних справ Росії відреагувало на нові санкції країн Заходу через дії Москви проти України, пообіцявши «практичну відповідь», яка «неодмінно послідує».

«Чергову порцію санкцій, скоординовану з європейськими союзниками, видали сьогодні США і Канада. Нічого нового або несподіваного в цьому немає», – відзначає російське зовнішньополітичне відомство, додаючи, що «санкційні раунди… не призводять до бажаних для США та Канади результатів».

Канадські санкції у МЗС Росії прокоментували й окремо.

«З точки зору нормальної логіки для команди прем’єр-міністра Джастіна Трюдо було б важливіше сконцентруватися на розв’язанні досить непростих внутрішньополітичних проблем, ніж даремно розігрувати свою русофобську карту. Однак у канадської влади, судячи з усього, з’явилася патологічна «санкційна залежність», від якої вони не можуть позбутися. Очевидно і те, що в прагненні розширювати свої антиросійські «чорні списки» північний сусід США намагається навіть у чомусь «перевершити» свого «великого брата», – пишуть російські дипломати.

Європейський союз, США та Канада 15 березня оголосили про свої санкції насамперед через інцидент, який стався 25 листопада 2018 року в Чорному морі неподалік Керченської протоки і спричинив затримання та арешт Росією трьох українських військових кораблів та їхніх екіпажів у складі 24 моряків.

На відміну від ЄС та США, в оновленому Канадою санкційному списку присутнє значно більше коло осіб, наближених особисто до президента Росії Володимира Путіна. 



Підозрюваного в нападі на співробітника АП взяли під арешт – прокуратура

Шевченківський райсуд столиці заарештував на 60 діб іноземця, який підозрюється у розбійному нападі на співробітника Адміністрації президента України, після якого той помер, повідомила прокуратура Києва на сторінці у Facebook.

«25-річному громадянину Вірменії інкримінують частину 2 статті 187 Кримінального кодексу України (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу)», – йдеться в повідомленні.

У столичній прокуратурі заявили, що особу другого нападника встановлюють.

Вранці 14 березня до поліції надійшло повідомлення про те, що на вулиці Багговутівській у Києві, біля церкви, перехожі виявили тіло чоловіка. Загиблим виявився головний консультант департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Олександр Бухтатий.

Попередньою причиною смерті чоловіка у поліції вказали хронічну ішемічну хворобу серця. Крім того, судмедексперти виявили у нього перелом кісток носа. Під час огляду місця події та особистий речей загиблого з’ясувалося, що зник його мобільний телефон. З допомогою камери поруч з померлим поліцейські встановили і доправили до відділку двох чоловіків. У одного з них і знайшли телефон Бухтатого.



Підозрюваного в нападі на співробітника АП взяли під арешт – прокуратура

Шевченківський райсуд столиці заарештував на 60 діб іноземця, який підозрюється у розбійному нападі на співробітника Адміністрації президента України, після якого той помер, повідомила прокуратура Києва на сторінці у Facebook.

«25-річному громадянину Вірменії інкримінують частину 2 статті 187 Кримінального кодексу України (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу)», – йдеться в повідомленні.

У столичній прокуратурі заявили, що особу другого нападника встановлюють.

Вранці 14 березня до поліції надійшло повідомлення про те, що на вулиці Багговутівській у Києві, біля церкви, перехожі виявили тіло чоловіка. Загиблим виявився головний консультант департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Олександр Бухтатий.

Попередньою причиною смерті чоловіка у поліції вказали хронічну ішемічну хворобу серця. Крім того, судмедексперти виявили у нього перелом кісток носа. Під час огляду місця події та особистий речей загиблого з’ясувалося, що зник його мобільний телефон. З допомогою камери поруч з померлим поліцейські встановили і доправили до відділку двох чоловіків. У одного з них і знайшли телефон Бухтатого.



Російський мільярдер Дерипаска позивається до влади США через санкції

Російський мільярдер Олег Дерипаска позивається до міністерства фінансів США і керівника цього відомства Стівена Мнучина, повідомляє видання Bloomberg.

У судовому позові він просить скасувати запроваджені проти нього американські санкції. Дерипаска стверджує, що він став «останньою жертвою» внутрішнього політичного конфлікту в США, пов’язаного з розслідуванням імовірного російського втручання у вибори 2016 року.

Після запровадження американських санкцій Дерипаска вимушено продав контрольний пакет у фірмах «Русал» та En+. Це було умовою збереження доступу компаній до американського ринку. За даними Bloomberg, після цього бізнесмен втратив понад сім мільярдів доларів.



Російський мільярдер Дерипаска позивається до влади США через санкції

Російський мільярдер Олег Дерипаска позивається до міністерства фінансів США і керівника цього відомства Стівена Мнучина, повідомляє видання Bloomberg.

У судовому позові він просить скасувати запроваджені проти нього американські санкції. Дерипаска стверджує, що він став «останньою жертвою» внутрішнього політичного конфлікту в США, пов’язаного з розслідуванням імовірного російського втручання у вибори 2016 року.

Після запровадження американських санкцій Дерипаска вимушено продав контрольний пакет у фірмах «Русал» та En+. Це було умовою збереження доступу компаній до американського ринку. За даними Bloomberg, після цього бізнесмен втратив понад сім мільярдів доларів.



Українські військові провели навчання в Азовському морі – штаб ООС

Українські військові провели навчання в акваторії Азовського моря, в ході яких перевірили боєготовність чергових сил армійської, штурмової і винищувальної авіації. Як повідомляє прес-служба ООС, бойову готовність перевіряв командувач об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв.

«У ході виконання спільних заходів відпрацьовують питання про виникнення повітряного нападу кораблів, а саме: корабельно-катерний угруповання і ведення вогнепального корабля по надводній цілі. Під час переходу моря кораблі здійснюють маневри та поширюються в різні строки – ордер протиповітряної оборони, похідний стрій кільватера, бойовий стрій фронту. Перевірка бойової готовності та тренування показують відмінну відмінність кораблів і авіацій, їх здатність виконувати бойові завдання точно, влучно і встановлювати терміни. в повідомленні», – мовиться у повідомленні.

У лютому на Херсонщині українські військові провели випробування зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони. Навчання пройшли на полігоні «Ягорлик», поруч з включеним Кримом.

На початку жовтня 2018 року президент України Петро Порошенко проінспектував навчання Збройних сил на узбережжі Азовського моря і повідомив про готовність до оборони від Росії.