В путляндії заборонять нещасним росіянам користуватися банківськими картками

bank-karty-ru

В путляндії заборонять нещасним росіянам користуватися банківськими картками.

ЦБ Росії виявив активізацію схем переведення в готівку з використанням преміальних банківських карток, вимагаєчи від учасників ринку вжити заходів і відзвітувати про ситуацію.

Банкіри визнають, що преміальні картки з високими лімітами на зняття готівки дійсно стали потрапляти в руки сумнівних клієнтів, і обіцяють посилити вимоги.

“Сіра” схема проста: це – віялове переведення в готівку, коли транзитні компанії, на рахунках яких акумулюються гроші, розподіляють їх на платіжні карти фізосіб сумами від 100 тис. до 3 млн руб. протягом одного-трьох місяців під виглядом позик, оплати товарів і послуг і так далі. Фізособи передають свої карти з пін-кодами “замовникам”, які об’їжджають банкомати і знімають готівку. Але тепер в схемі активно використовуються не тільки масові, а й преміальні картки, за якими добовий ліміт зняття набагато вище (в середньому 300-500 тис. руб. проти 100 тис. руб. для звичайних карток).

Боротися зі схемою ЦБ пропонує через негайне відключення дистанційних каналів обслуговування (ДБО) для сумнівних клієнтів, заборона на повторне відкриття рахунків і видачу карт, блокування коштів, що надійшли на них по віялових розсилках, зниження лімітів по преміальних картах і виключення можливості прийняття менеджерами суб’єктивних рішень.

У Банку Росії не стали коментувати деталі свого листа банкам на дану тему.

Про повернення до використання схеми переведення в готівку з використанням масових карт представники ЦБ говорили ще в лютому. Активізація таких схем сталася через зростання уваги регуляторів до інших каналів переведення в готівку. Однак про підвищення ролі дорогих преміальних карт тоді не згадувалося.

Банкіри офіційно коментувати лист ЦБ не стали, але наші джерела підтвердили отримання листа і визнають, що преміальні картки – один з найбільш вразливих з точки зору незаконного переведення в готівку продукт. “Мова йде про золоті і платинові картки, які зараз поширюються серед клієнтів з не високим рівнем доходу, – говорить менеджер банку з топ-50. – Ряд банків пропонують пробні пакети з тримісячним терміном, протягом якого діють пільги на незнижуваний залишок або вартість обслуговування“.

У міру посилення вимог ЦБ і Росфінмоніторингу до переведення в готівку в менш дорогих каналах схеми перемістилися в сторону преміальних карток, підтверджує співголова комітету АРБ з питань ПІД/ФТ та комплаєнс-ризиків Олексій Тимошкин. За його словами, перші ознаки цієї проблеми з’явилися приблизно рік назад, але, очевидно, зараз масштаб проблеми став настільки значущим, що на нього звернув увагу і ЦБ. Закономірним наслідком, вважає Тимошкин, стане посилення процедур видачі преміальних карт і співвіднесення їх статусу з типом клієнта.

Правда України



Яценюк та Насіров протидіють запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в Одесі

nasirov

Яценюк та Насіров протидіють запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в Одесі.

Голова Одеської обласної державної адміністрації Михайло Саакашвілі звинувачує прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та голову Державної фіскальної служби Романа Насірова в протидії запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в регіоні.

“У нашій рідній Одесі посилюється всебічне протистояння Яценюка і його команди, включаючи главу ДФС Насірова, одному з наших головних проектів “Відкритий митний простір”, тепер до цього протистояння активно підключилися і міська влада”, – написав М.Саакашвілі в своїй сторінці у мережі в неділю.

За його словами, у зв’язку з цим на наступному тижні глава ОДА буде змушений безвиїзно знаходитись в Одесі, щоб “захистити можливість створення такої митниці, яка виключатиме будь-яку можливість корупції і відстоюватиме право громадян проходити митний контроль швидко і в людських умовах”.

Крім того, М.Саакашвілі, який також є засновником руху “За очищення влади”, звинувачує бізнесмена Ігоря Коломойського в перешкоджанні організації в Запоріжжі і Дніпропетровську форумів.

“Ми змушені перенести форуми Руху за очищення, які повинні були відбутися 15 і 16-го березня в Дніпрі і Запоріжжі через втручання Коломойського, який робить все можливе для того, щоб нам не вдалося зустрітися з громадянами в цих містах”, – написав він.

За його словами, організаторам форуму в Дніпропетровську відмовили в оренді завчасно замовленого приміщення, “а інші приміщення під тиском олігарха просто відмовляються співпрацювати”.

Тому, пише М.Саакашвілі, організатори форуму вирішили відкласти ці зустрічі до 20 і 21-го березня і якщо знадобиться, обіцяють провести їх “навіть на вулиці”.

“Не дивлячись на весь грандіозний опір корумпованих чиновників і олігархів ми обов’язково доведемо до кінця всі проекти, які ми почали здійснювати в Одесі, як і зустрінемося з людьми в Дніпрі і Запоріжжі незважаючи ні на що”, – заявив голова облдержадміністрації.

Правда України



Дегенерат лукашенко арештував свого посіпаку і похвостича Юрія Чижа

lukashenko-chyzh

Дегенерат лукашенко арештував свого посіпаку і похвостича Юрія Чижа.

Гендиректор групи компаній “Трайпл” Юрій Чиж – білоруський мільйонер, якого в ЄС називали “гаманцем Лукашенка”, – затриманий за підозрою в несплаті великої суми податків і знаходиться в СІЗО КДБ.

Разом з Юрієм Чижем затримані ряд менеджерів компанії; стосовно затриманих проводяться невідкладні слідчі дії та необхідні оперативно-розшукові заходи, повідомив в неділю прес-секретар КДБ Дмитро Побяржин.

Визначна для Білорусі обставина: офіційне підтвердження затримання знакової в країні фігури з’явилося в вихідний день, хоча протягом півтори доби в КДБ запевняли, що інформацію про “маски-шоу” в офісі “Трайпл” черпають з інтернету, що гуде з цього приводу, і обіцяли з’ясувати , в чому справа, на початку робочого тижня.

У зв’язку з цим слід нагадати, що про затримання Володимира Япрінцева – колишнього бізнес-партнера Юрія Чижа – офіційно стало відомо через три місяці після того, як на бізнесмена наділи наручники. Япрінцева, що знаходиться під слідством вже півроку, звинувачують в шахрайстві і виведення коштів за кордон; і тепер головна гіпотеза тих, хто обговорює ситуацію в Мінську – Япрінцев Чижа “здав”.

Примітно, що в кінці минулого літа білоруське телебачення демонструвало, як Юрій Чиж разом з президентом і колом близьких до Лукашенка осіб збирає картоплю в заміській резиденції глави держави.

Чиж часто супроводжував Лукашенка в поїздках, на офіційних і неформальних заходах. Коли Лукашенко навчав косити французького актора Жерара Депардьє, що приїхав в Білорусь, бізнесмен Чиж, виходець із багатодітної сільської родини, спритно управлявся з косою поруч.

У березні 2012 року Юрій Чиж був внесений до списку осіб, до яких застосовуються візові та економічні санкції ЄС, як бізнесмен, “який надає фінансову підтримку режиму Лукашенка через своє підприємство “Трайпл”, активне в різних сферах білоруської економіки”. У жовтні 2015-го суд Європейського союзу в Люксембурзі скасував санкції, зазначивши, що Рада ЄС не змогла надати доказів фінансової підтримки Чижем режиму Олександра Лукашенка.

Правда України



Через яценюка і олігархів політична криза все глибше, а вибори все ближче

yacenuk-kryza

Через яценюка і олігархів політична криза все глибше, а вибори все ближче.

Після трьох тижнів консультацій депутати так і не знайшли вихід з політичної кризи.

Про це під час “живого спілкування” в мережі заявив спікер Володимир Гройсман.

“Три тижні консультацій різних політичних сил на різних рівнях … На превеликий жаль, немає рішення по виходу з тієї політичної кризи, яка склалась. Але позитивним є те, що хоча б почали обговорювати реальний стан справ в країні”, – заявив він.

“Ми стоїмо перед початком нового пленарного тижня. І я розумію, що може бути багато пристрастей”, – додав він.

За словами Гройсмана, суспільство втомилося від “численних політичних дебатів”.

“І хотілося б конкретних рішень. Я звернуся до політичних сил, щоб швидше знайшли рішення щодо виходу з кризи”, – заявив спікер.

Нагадаємо, Верховна Рада 16 лютого не прийняла резолюцію про недовіру уряду Арсенія Яценюка. Згодом з коаліції офіційно вийшли фракції “Батьківщини” і “Самопомочі”.

На цьому пленарному тижні Верховна Рада повинна розглянути законопроект про електронне декларування.

Правда України



В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі

lukashenko-lagun

В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі.

У січні 2016 року Економічний суд Мінської області за позовом керуючого ліквідацією ЗАТ «Дельта Банк» О.В. Педька стягнув із компанії «Гольф клуб» сплату купонного доходу за облігаціями – $1,2 млн – і витребував дострокове погашення облігацій на суму $7,6 млн. Оскільки в «Гольф клубу» грошей немає, стягнення буде накладено на побудовані компанією гольф-поля оціночною вартістю $11 млн. А трохи раніше, у травні 2015-го, Мінський облвиконком розірвав інвестиційний договір.

Тож уже в березні Микола Лагун позбудеться останнього активу в Білорусі. Причому не просто активу, а бізнесу, який безпосередньо пов’язував його із «сім’єю» президента Лукашенка. Бізнес-партнером Лагуна у проекті «Гольф клубу» був середній син президента Дмитро Лукашенко через «Президентський спортивний клуб».

Саме з цих полів і почалася дружба Лагуна з Лукашенком-середнім. А потім, 2007 року, – і весь білоруський бізнес «Дельти». Із вилученням гольф-полів бізнес закінчився. А ось дружба між Лагуном і сином Лукашенка, за даними джерел Forbes, завершилася ще в середині 2015 року, відразу ж після того, як у підконтрольного Миколі Лагуну українського Дельта Банку почалися проблеми.

«Стало очевидно, що ми не зможемо збільшити свої інвестиції в реалізацію білоруських проектів. Це не влаштувало місцеву владу, хоча жодних підстав для визнання неплатоспроможним білоруського Дельта Банку не було», – зазначає Микола Лагун. Ліцензію в білоруського ЗАТ «Дельта Банк» із сумою чистих активів у розмірі 316 млрд рублів відкликали 18 березня – через шість днів після введення тимчасової адміністрації, «у зв’язку з невиконанням зазначеним банком окремих ліцензійних вимог, а також створенням фінансового становища, яке спричинило невиконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами».

Хоча незадовго до цього перевірка Центрального банку республіки не знайшла в «Дельті» якихось проблем. На 1 березня 2016 року активи банку становили 3 946 млн рублів, зобов’язання – 3 630 рублів; статутний фонд – 261 млрд рублів.

Сам Микола Лагун, схоже, не був готовий до такої атаки білоруської влади. На початку березня 2015-го, за кілька днів до введення тимчасової адміністрації в білоруську «Дельту», в інтерв’ю одному з українських видань банкір стверджував, що ситуація в «Дельти» в Білорусі «робоча» і що проблеми в Україні не впливають на роботу білоруської «дочки». Проте відразу ж після банкрутства української «Дельти» почалася атака на її активи в Білорусі.

З 2007 року бізнесмен встиг вкласти в бізнес-проекти в республіці близько $130 млн. «Білорусь сьогодні – це перспективний ринок із високим рівнем незадоволеного попиту саме в сегменті споживчого кредитування», – заявив Лагун 2007-го, перед придбанням 100% акцій білоруського Атом-банку, який потім став Дельта Банком.

Та мало хто знає, що літній угоді Лагуна щодо купівлі Атом-банку передувало підписання низки соціальних зобов’язань, головним із яких стало будівництво першого в Республіці Білорусь гольф-клубу.

Ідея такого клубу витала в кабінеті Лукашенка ще з 2004 року, коли й було зареєстровано СТОВ «Гольф клуб», але для її реалізації не було вдалого інвестора. Усі бізнесмени й інвестори, які працюють у республіці, вже були досить «навантажені» схожими проектами.

І тут з’явився Лагун, який 2007-го познайомився із середнім сином президента і розповів йому про бажання працювати в Білорусі. Йому й запропонували профінансувати цей проект в обмін на відкриття ринків республіки.

Лагун, звичайно, погодився. Спеціально для цього проекту Лукашенко видав указ №56 від 29 січня 2007 року «Про будівництво спортивно-туристського гольф-комплексу в Мінському р-ні». Партнером Лагуна в цьому проекті став «Президентський спортивний клуб», яким управляє середній син білоруського президента Дмитро Лукашенко. На території «Гольф клубу» Лагун почав будівництво котеджного селища «Гринвіч», яке мало стати бізнес-складовою гольф-клубу для партнерів. Саме це партнерство з владою і дало змогу Лагуну «розвернутися» в республіці.

Основним білоруським активом Лагуна з 2007-го по 2015 рік, крім ЗАТ «Дельта Банк» з інвестиціями понад $50 млн, була компанія «НТС» – друга за величиною мережа продуктових супермаркетів у Білорусі, яка працювала під брендом «Родная Сторона». У мережу з близько 90 магазинів по всій республіці було інвестовано понад $30 млн.

Меншими активами Лагуна були три страхові компанії – «Дельта страхування», «Пенсійні гарантії» та «Білоруський страховий фонд» – із сумарними інвестиціями $8 млн.

Зі зростанням бізнесу «Дельти» в республіці зростали й апетити влади. Крім СТОВ «Гольф клуб», у який «Дельта» вклала понад $40 млн, 2009 року Лагуна «попросили» профінансувати будівництво соціального села «Витоки» (дитячого будинку сімейного типу).

Саме в селі «Витоки» Микола Лагун у вересні 2010 року вперше з’явився на публіці з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Український інвестор і білоруський президент пили чай із домашнім печивом і говорили про благодійність.

«Печиво» коштувало Лагуну $4 млн, за рахунок яких побудовано 15 котеджів, переданих потім Міністерству освіти Республіки Білорусь. Але такі інвестиції поверталися сторицею. Наприклад, тільки 2013 року темпи зростання активів Дельта Банку становили 64,19%, що вивело його в лідери Білорусі за зростанням вкладень в основні засоби.

Мережа супермаркетів «Родная Сторона», яка зуміла вийти на 2-ге місце в республіці за кількістю магазинів, теж узяла участь у проектах Бацька. У рамках виконання розпорядження президента Лукашенка №171 від 20 серпня 2012 року було реалізовано проект «Родная Сторона детям», який коштував «НТС» $4,2 млн спонсорської допомоги різним комунальним і державним підприємствам.

Після введення взимку 2012 року в експлуатацію гольф-поля «Дельта» приступила до будівництва котеджного містечка «Гринвіч», де вартість володіння становила від $600 000.

Але все змінилося з початком політичної й економічної криз в Україні після зміни влади 2014 року. Як каже сам Лагун, на ставлення влади Білорусі могли вплинути його українські проблеми. «Ми стали слабшими, пішла атака на наші активи в Україні – і відразу ж аналогічні дії почали відбуватися в Білорусі», – констатує банкір.

Одним із перших активів Лагуна, який «пішов у сім’ю», стала роздрібна мережа продуктових магазинів «Родная Сторона». Партнером Миколи Лагуна в цьому проекті був Ігор Чернявський, теж попечитель спорту, член ради Федерації гандболу і партнер екс-прем’єр-міністра Білорусі Михайла М’ясниковича. Чернявський обіймав і посаду голови правління компанії-власника торговельної мережі – «НТС».

З 2014-го по 2015-й Чернявський без узгодження з Лагуном почав переказувати активи «Родной Стороны» на пов’язані з ним компанії й одночасно почав нарощувати зобов’язання компанії «НТС», які стали підставою для її банкрутства.

За період із другого по четвертий квартал 2015 року сума чистих активів «НТС» зменшилася з $3,2 млн до мінус $0,5 млн. Наприклад, «НТС» продавала об’єкти нерухомості компаніям Чернявського – «Прем’єр-лізинг» і «Агролізинг» – за завищеною в кілька разів ціною. Ці компанії передавали об’єкти у фінансовий лізинг компанії «Сучасні роздрібні технології» за завищеною вартістю договору +57% лізингових платежів. Поручителем цих платежів Чернявський зробив «НТС». А з 1 грудня 2015-го «Сучасні роздрібні технології» почали процес своєї ліквідації.

У березні 2015-го, якраз тоді, коли Дельта Банк позбавляли в Мінську ліцензії, Чернявський у кредитних договорах «НТС» із державними «БСП-Сбєрбанком» і Бєлвнєшекономбанком вніс зміни у ставки за кредитами для «НТС» з 25% до 50% річних.

У результаті всіх цих дій у мережі супермаркетів було сформовано заборгованість на рівні $63 млн проти дебіторської лише $32 млн. Після цього Чернявський здав на 10 років в оренду всі магазини мережі її основному конкурентові – торговельній мережі «Доброном», а сам при цьому вийшов зі складу засновників «НТС».

Згідно з інформацією у ЗМІ, мережа «Доброном» пов’язана з власниками мережі інших продуктових магазинів «Євроопт» – Сергієм Литвином і Володимиром Васильком. За даними ресурсу «Хартія 97», Сергій Литвин є одним із «гаманців» Лукашенка.

Наступним активом, який пішов до «сімейної скарбнички», стала СК «Дельта страхування». Наприкінці 2014 року Мінфін РБ у результаті перевірки страхової компанії Лагуна раптом виявив порушення в застосуванні так званого «підвищувального страхового коефіцієнта» (оцінка ризику настання страхового випадку) і вимагав повернення клієнтам близько $6 млн. Близько 20 000 клієнтів було оповіщено, і почався процес підписання додаткових угод для повернення коштів. Але виконати зобов’язання «Дельта страхування» не дали: 15 червень 2015 року Міністерство фінансів припинило дію ліцензії на здійснення страхової діяльності, тим самим не надавши підприємству можливості закінчити виконання своєї ж вимоги.

А 29 червня 2015-го Мінфін повністю заблокував усі операції за рахунками страховика, чим «убив» і іншу страхову Лагуна: «Дельта страхування» була поручителем за облігаціями ще однієї його компанії – «Пенсійні гарантії».

Одним з останніх активів Миколи Лагуна, який відноситься до основних засобів ЗАТ «Дельта Банк», залишається офісна будівля в Мінську.

26 лютого 2016-го її намагалися продати з аукціону за $6,1 млн, але у зв’язку з браком необхідної кількості покупців аукціон скасували. Захмарну ціну пояснити неважко – після того як із Дельта Банку вивели всі ліквідні активи шляхом їхнього продажу з дисконтом державному банку.

Наприклад, кредитний портфель фізосіб «Дельти» було продано з дисконтом у 5% (у грошовому еквіваленті понад $900 000). Звичайно, із Лагуном це ніхто не погоджував.

Тому будівля офісу залишилася, по суті, чи не єдиним ліквідним активом, продаж якого необхідний для розрахунків із рештою кредиторами.

Що цікаво: влада республіки не намагалася врятувати банк – завданням тимчасової адміністрації під керівництвом Олександра Педька, керівника Агентства з гарантованого відшкодування банківських вкладів, було запустити процедуру банкрутства і реалізувати продаж усіх активів та нерухомості банку.

Пан Педько навіть не приховував того, що банк Лагуна із самого початку планували ліквідувати. «Якщо звичайна юрособа перебуває на стадії банкрутства, у неї є якийсь новий шанс, а для банку після порушення справи про банкрутство говорити про якусь санацію навіть смішно. Дуже великі репутаційні ризики. Для прикладу: жоден закордонний банк ніколи не працюватиме з ним», – заявляв він білоруській пресі.

Цікаво, що на момент введення тимчасової адміністрації пан Педько був виконавчим директором білоруського громадського об’єднання фахівців з антикризового управління та банкрутства і був співавтором закону «Про економічну неспроможність (банкрутство)».

Лагун каже, що на його спроби домогтися можливості врятувати банк влада Білорусі не відреагувала. Більше того, слідчий комітет Білорусі за фактом банкрутства «Дельти» завів кримінальну справу, заявивши, що банк було навмисно доведено до банкрутства. Головними обвинуваченими в цьому стали голова правління Дельта Банку, заступники голови та члени ради директорів, які були змушені просто виїхати з країни.

Лагун стверджує, що в нього були можливості стабілізувати ситуацію: роздрібний портфель кредитів банку був якісним і генерував доходи, які у зв’язці з ритейловим бізнесом «Родной Стороны» давали змогу підтримувати стабільність у білоруському Дельта Банку.

Але після рішення Нацбанку України про визнання проблемною української «Дельти» Нацбанк Білорусі вимагав миттєвого погашення рефінансування, виданого місцевому Дельта Банку. І відразу ж ввів до нього тимчасову адміністрацію.

«Наш бізнес просто розірвали за рішенням зверху», – пояснює Лагун, який тепер планує судитися з владою Республіки Білорусь у міжнародних судах. Щоправда, на повернення інвестицій він явно не розраховує. «Ми для себе білоруський етап у житті закрили», – резюмує бізнесмен.

Правда України



Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини

donald-trump

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини.

Джерело популярності ексцентричного мільярдера – повстання середнього класу проти “корумпованої” системи, що склалася.

Численні політичні коментатори як зліва, так і справа за останні місяці виписали тонни паперу, намагаючись знайти пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа – людини надзвичайно суперечливої, котра дозволяє собі висловлювання та вчинки, які виходять далеко за межі прийнятих у США норм. Політологічний стогін стояв по всій землі великій.

Найпопулярнішою думкою була приблизно така: «Проблема не в самому Трампі, а в американському народі». Мовляв, під впливом нескінченних серіалів і реаліті-шоу (тут сильно діставалося сім’ї Кардашян) отупіли співгромадяни. Великомудрі оглядачі та публіцисти в чому тільки не звинувачували співгромадян – і в нескінченному прагненні шоу, і в політичному інфантилізмі, і в іманентній нетерпимості, і навіть у прихованому расизмі.

Думка ця, зазвичай, підкріплюється історіями з життя, в яких прихильники Трампа виглядають повними йолопами, які схильні до расизму і заперечують будь-яке знання. Власне кажучи, він сам є непоганим підтвердженням даної теорії: його публічні виступи повні неприязні до різного роду меншин, постійних вихвалянь людей «з низьким освітнім рівнем», очевидних нісенітниць з галузі історії, політики та економіки і тупуватих жартів (часто – нижче пояса).

Міцно зайнявши позицію «не пощастило нам з народом», багато американських оглядачів тепер сушать голову над питанням, як так сталося, що милі, добрі і чесні співгромадяни раптом перетворилися в натовп злісних фашиствуючих бовдурів з клоуном-фюрером на чолі. Нормальної відповіді поки немає, та і бути не може. Річ у тому, що постановка питання, незважаючи на гадану очевидність, не цілком правильна. Трамп приваблює людей не расизмом і жартами. (Принаймні, не тільки ними). Якщо копнути глибше, то стане ясно: справа в катастрофічному відчуженні еліт і населення країни.

За останні п’ятдесят років середня зарплата у США зросла лише на один долар – з 19 до 20 (з урахуванням інфляції, звичайно), тобто величезний ріст продуктивності праці не привів до зростання багатства середнього класу. Більш того, з початку XXI століття намітилася зворотна тенденція: впевнено зростає число бідних американців, середній клас скорочується, багатих (з доходом більше 100 тисяч доларів на рік) також стає все менше.

Ці негативні тенденції збіглися із стрімкою деіндустріалізацією економіки США, викликаною укладенням міжнародних угод про вільну торгівлю. Під час цього процесу десятки мільйонів робочих місць на промислових підприємствах «емігрували» в Китай, Мексику та інші країни. Одночасно з цим з самої Мексики активізувалася імміграція, що тільки посилило конкуренцію на ринку, який і без того стискається, добре оплачуваних вакансій у промисловості.

У 2008 році настала фінансова криза, в результаті якої роботи стало ще менше, багато простих американців залишилися без своїх будинків (нічим було платити іпотеку), будинки інших істотно впали в ціні. Уряд прийняв TARP – програму порятунку великих банків і фінансових компаній, які, на загальну думку, і привели до краху. Компанії і банки були врятовані за рахунок платників податків, але самим платникам податків ніхто допомагати і не думав. До речі, від цієї кризи економіка так досі і не оговталася.

У 2010 році Верховний суд США прийняв рішення, відоме як Citizens United, що встановило нові правила політичної гри в країні. Якщо коротко, то воно дозволило все тим же великим банкам і корпораціям вливати необмежену кількість грошей у виборчий процес. Фактично це стало легалізацією політичної корупції: політики, які бажають зібрати гроші на кампанію, змушені захищати і оберігати інтереси не стільки власних виборців, скільки багатих донорів, без чиєї підтримки перемогти на виборах майже неможливо.

Це рішення ВС США ненавидять майже всі: за скасування Citizens United виступають 80 відсотків республіканців і 83 відсотки демократів. Але, зрозуміло, еліта обох партій, отримавши доступ до космічних обсягів грошей, на це йти не хоче. А якщо хтось і сміє виступати за перегляд рішення, тут же опиняється без зовнішнього фінансування і, відповідно, перспектив на переобрання.

Описані економічні, демографічні та політичні проблеми в останні десятиліття набули хронічного характеру. Зараз це вже «нова норма» – стан речей, оскаржувати який вважається «маргінальним», «нереалістичним» і «безвідповідальним». Однак самі проблеми нікуди не поділися. Більш того, вони ведуть до все більшого відчуження між політиками у Вашингтоні, магнатами в Нью-Йорку з одного боку та всіма іншими жителями країни – з іншого.

Особливо сильні ці настрої серед представників білого середнього класу – традиційних виборців Республіканської партії. У вересні 2015 року було проведено опитування громадської думки, учасників якого попросили погодитися або не погодитися з таким твердженням: «Останніми роками я все менш ідентифікую себе з тим, у що перетворюється Америка». 72 відсотки республіканців погодилися. Ще 62 відсотки республіканців підтвердили, що «відчувають себе іноземцями у власній країні».

Демократи, які раніше захищали середній і робочий клас, переключилися на питання расової та гендерної рівності, боротьби за права ЛГБТ, обговорення питань всесвітньої зміни клімату тощо. Республіканці б’ються за права найбагатших членів суспільства, а також займаються розповсюдженням демократії в екзотичних країнах. Десятки мільйонів простих американців усвідомили, що вони та їхні проблеми нікому не цікаві. Більш того, вони і змінити нічого не могли як слід: Citizens United надійно тримав їхній рот на замку. Виборча активність досягла історичних мінімумів. Навіть вибори в Конгрес і Сенат привертають менше половини виборців.

І тут з’явився Дональд Трамп. Першим ділом він одразу гучно озвучив «секрет» американської політики: всі політики куплені, причому більшість – особисто ним. Він пообіцяв припинити імміграцію, побудувавши на кордоні з Мексикою стіну. Він зібрався розірвати невигідні торгові договори з Китаєм та іншими країнами, повернувши в США промисловість. Він готовий викинути з політики великі гроші, скасувавши Citizens United. Він пообіцяв «взятися» за найбільших банкірів, дружно зненавиджених середнім класом. Він не хоче воювати за кордоном, але і мусульман в країну теж пускати не збирається. Більш того, він зазіхнув на святе – на доходи військово-промислового комплексу, пообіцявши купувати для армії тільки те, що їй потрібно, а не те, що вимагають купити могутні лобісти.

При цьому Трамп сам ні в кого грошей не бере, фінансує свою кампанію сам, а на думку «фахівців», «політологів» та інших пригрітих у Вашингтоні «розумників» йому плювати.

Для десятків мільйонів відчужених американців поява такого політика – це надія на «повернення країни собі». Як він виглядає, що він каже, – не так вже й важливо. Йому прощають взагалі все. Головне, він не належить до усталеного кола істеблішменту, що «відібрало» країну у її жителів. Цікаво, що в цих умовах критика Трампа з боку губернаторів, сенаторів, партійних функціонерів дає ефект, прямо протилежний очікуваному. Виборці думають щось на кшталт: «Ага, раз його ці шакали атакують, значить, він і справді чогось вартий».

Тут дуже важливо відзначити такий момент: не існує ніякої гарантії, що Трамп дійсно збирається виконувати всі свої обіцянки. Справа в тому, що його багато разів і з різних причин ловили на брехні. Наскільки президент Трамп буде відповідати Трампу-кандидатові, ще тільки належить з’ясувати. Але люди, відчувши надію на докорінні зміни, готові дати йому шанс. Масштаби його підтримки дійсно вражають: він не просто перемагає майже на всіх кокусах і праймеріз, але й залучає на дільниці величезне число людей, які раніше не цікавилися політикою. Явка на республіканських праймеріз у поточному році на 40-50 вище, ніж під час минулої кампанії у 2012 році.

Все ті ж фахівці і політологи, які раніше пророкували Трампу яскраву, але недовгу кампанію, зараз одностайно заявляють, що він нізащо не зуміє здолати Гілларі Клінтон на виборах у листопаді (при умові, що він і вона будуть висунуті від своїх партій).

На перший погляд, так і є. Однак не все так просто. Зараз приблизно половина голосує за демократів сенатора Берні Сандерса, чия програма парадоксальним чином багато в чому схожа з трампівскою. Він також виступає за скасування торговельних угод, проти Citizens United, за обмеження всевладдя великих корпорацій і так далі. Але головне, він, як і Трамп, приваблює виборців, які всією душею ненавидять нинішній порядок і представників істеблішменту, які його охороняють.

Так от, багато, дуже багато з цих людей на виборах у листопаді радше не підуть на вибори або навіть проголосують за мерзенного Трампа, аніж віддадуть свій голос за збереження статусу-кво під орудою Гілларі Клінтон. Цього року боротьба йде не стільки між демократами і республіканцями, скільки між прихильниками і противниками чинної системи.

Правда України



Державна фіскальна служба констатує несплату понад 1 млрд гривень податків компанією Київстар

kyivstar-podatky

Державна фіскальна служба констатує несплату понад 1 млрд гривень податків оператором мобільного зв’язку компанією “Київстар”.

Про це на прес-конференції повідомив голова ДФС Роман Насіров.

За словами Насірова, ДФС провела планову перевірку компанії.

В результаті перевірки Фіскальна служба виявила несплату 1 млрд гривень податків.

Насіров додав, що основна частина несплаченої суми – це податок на прибуток.

Нагадаємо, президент мобільного оператора компанії “Київстар” Петро Чернишов заявляє про відсутність у компанії податкових заборгованостей.

2015 рік оператор мобільного зв’язку компанія “Київстар” (Київ) закінчила з прибутком до вирахування податків, відсотків і амортизації (EBITDA) 6,332 млрд гривень.

Компанія “Київстар” входить до складу української бізнес-одиниці міжнародного оператора зв’язку VimpelCom, який в Україні більшість послуг надає під брендом “Київстар”.

Правда України



В Україні не вистачає грошей, але депутати піднімають зарплату своїм помічникам

deputaty-degeneraty

В Україні не вистачає грошей, але депутати піднімають зарплату своїм помічникам.

Верховна Рада має намір збільшити в 2016 році витрати з державного бюджету на оплату праці помічників-консультантів депутатів на 84,7% з 69 млн до 127 млн гривень. Про це йдеться у відповіді апарату Ради.

Згідно з ним, на оплату праці помічників-консультантів у 2015 році було витрачено з державного бюджету 68 908,1 тис. гривень. На 2016 рік передбачені видатки загального фонду держбюджету на оплату праці помічників-консультантів депутатів в сумі 127 285,8 тис. гривень.

Також апарат повідомив, що з січня по квітень 2015 року загальний фонд оплати праці помічників-консультантів становив 17 052 гривні на одного депутата на місяць, а з травня 2015 року по лютий 2016 року – 12 218 гривень.

Всього в парламенті працюють 6 513 помічників-консультантів депутатів, у тому числі 1 423 працюють на платній основі (в тому числі 933 – з поширенням дії закону «Про державну службу», 490 – без поширення дії цього закону) і 5 090 – на громадських засадах .

Правда України