Росія: поліція обшукує активістів, які вимагали розслідувань щодо статків Медведєва

Російські силовики прийшли у п’ятницю з обшуками до активістів «Протестної Москви», руху створеного після оприлюдненого фондом опозиціонера Олексія Навального фільму про незадекларовану нерухомість російського прем’єра Дмитра Медведєва. Як повідомили представники руху у соцмережах, обшуки влаштували у активістів Ольги Чезар, Романа Когана та Рлмана Рашимаса.

Офіційних пояснень від силовиків про те, в рамках якої справи ці обшуки, немає. Згідно з повідомленнями, в активістів відібрали мобільні телефони.

За попередніми даними, обшуки можуть бути пов’язані з затриманнями 5 листопада прихильників визнаної екстремістською і забороненої в Росії організації «Артпідготовка». У «Протесній Москві» повідомили, що відмовляли тих від участі в акції, після якої були затримані близько півтисячі людей.

Рух «Протестна Москва» був створений після акції протесту 26 березня, яку організували прихильники Олексія Навального. Її учасники вимагали від влади відреагувати на інформацію про незадекларовану нерухомість прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, про яку йшлося у фільмі Фонду боротьби з корупцією «Він вам не Дімон». Акції відбулися в десятках міст Росії, були затримані понад півтори тисячі людей.



Афганістан: через вибух бойовика-смертника загинули щонайменше 6 поліцейських

Щонайменше 6 поліцейських загинули через скоєний бойовиком-смертником вибух на півдні Афганістану. За даними місцевої влади, ще щонайменше 4 людини були поранені в результаті нападу 22 грудня в провінції Кандагар.

За словами чиновників, бойовик-смертник підірвав вибухівку біля входу в поліцейський відділок в районі Майванд.

Відповідальність за напад взяли таліби.

Цей напад стався через кілька годин після того, як віце-президент США Майк Пенс здійснив неоголошений візит до Афганістану і заявив про «реальний прогрес» дій військових у регіоні.



CPJ: упродовж 2017 року у світі вбили 42 журналістів

Від 1 січня до 15 грудня 2017 року у світі вбили 42 журналістів, йдеться в звіті Комітету захисту журналістів (CPJ).

«Ірак і Сирія стали найсмертельнішими місцями для журналістів у 2017 році, там загинули вісім і сім людей відповідно», – заявили в CPJ.

При цьому Сирія вперше за останні шість років не очолила список країн, де вбивають журналістів найбільше, зазначається у звіті. Загалом від початку конфлікту в цій країні в 2011 році загинули щонайменше 114 журналістів.

У CPJ заявили, що Мексика стала «найсмертельнішою» серед країн, де не відбувається конфлікт. Там вбили щонайменше шістьох журналістів у зв’язку з їхньою професійною діяльністю.  

Комітет захисту журналістів фіксує вбивства представників ЗМІ з 1992 року. У 2016-му, згідно з даними CPJ, загинули щонайменше 48 представників цієї професії.



Генасамблея ООН почала засідання щодо Єрусалима

Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй 21 грудня почала екстрене засідання, на якому розгляне проект резолюції, що засуджує рішення Вашингтона визнати Єрусалим столицею Ізраїлю.

20 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що проаналізує результати розгляду резолюції й припустив, що Вашингтон може припинити надавати фінансову допомогу країнам, які її підтримають.

«Ці держави беруть наші гроші, а потім голосують проти нас на Раді безпеки, і потенційно голосуватимуть проти нас на асамблеї… Вони беруть сотні мільйонів і навіть мільярди доларів, а потім голосують проти нас. Хай голосують, ми багато заощадимо, нам байдуже», – сказав Трамп.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган 21 грудня закликав країни не зважати на погрози Трампа, і висловив сподівання, що світ «дасть хороший урок» Сполученим Штатам.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав ООН «будинком брехні» і сказав, що його країна не сприймає результати голосування «навіть до його проведення».

«Єрусалим є столицею Ізраїлю, незалежно від того, чи визнає це ООН, чи ні», – заявив Нетаньягу.

США ветували схожий проект резолюції під час засідання Ради безпеки ООН 18 грудня. 14 членів органу тоді проголосували «за».

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив 6 грудня, що США офіційно визнають Єрусалим столицею Ізраїлю і пообіцяв перевести посольство США з Тель-Авіва через декілька років.

Цей крок Трампа викликав критику з боку палестинців, їхніх арабських союзників, а також країн Заходу.

Статус Єрусалима є болючим питанням для всіх сторін близькосхідного врегулювання. Зокрема, палестинці вважають, що Східний Єрусалим має бути столицею їхньої майбутньої держави.

За планом ООН 1947 року про створення на території тодішньої Британської Підмандатної Палестини двох окремих держав, єврейської і арабської, Єрусалим мав стати окремою одиницею зі спеціальним міжнародним режимом під керуванням ООН.

Фактично вже 1948 року новостворений Ізраїль за результатами першої арабсько-ізраїльської війни взяв під контроль західну частину міста і 1949-го оголосив Єрусалим столицею, Східний Єрусалим тоді опинився під окупацією Йорданії. Ізраїль захопив і Східний Єрусалим разом із історичним Старим містом у перебігу Шестиденної війни 1967 року, а пізніше оголосив про анексію цієї території, заявивши, що весь Єрусалим є його неподільною столицею.

Світова спільнота на підставі плану 1947 року не визнає належності Єрусалима Ізраїлю, особливо ж анексії Ізраїлем Східного Єрусалима і проголошення всього міста столицею країни, практично всі посольства інших держав в Ізраїлі, зокрема і США, розташовані в Тель-Авіві.



Кадиров заявляє, що потрапив у санкційний список США через боротьбу з «міжнародними терористами»

Голова Чечні Рамзан Кадиров заявляє, що його внесли до списку санкцій Міністерства фінансів США через боротьбу «з міжнародними терористами, серед яких були вихованці американських спецслужб». Так Кадиров відреагував в «Інстаграмі» на внесення його прізвища в список людей, які підпадають під санкції, згідно з «Актом Магнітського».

«Мінфіну США більше робити нічого, як тому коту, якому в одному місці свербить. Отже, мені заборонили в’їзд до Америки. А чи збираюся я звертатися за візою, чи є у мене активи в банках США? Я раніше говорив, але знову повторюю для особливо забудькуватих, що не поїхав би у США, навіть якби мені пообіцяли як призові всі валютні запаси країни», – написав Кадиров.

20 грудня Міністерство фінансів США повідомило, внесло голову російського регіону Чечні Рамзана Кадирова і ще чотирьох осіб у список людей, які підпадають під санкції згідно з «Актом Магнітського». Міністерство повідомило у Twitter, що ці люди причетні до справи Сергія Магнітського «й інших грубих порушень прав людини в Росії». Всього тепер під санкціями перебувають 49 людей.

У 2012 році Конгрес США ухвалив так званий «акт Магнітського» – закон про санкції проти російських посадовців, яких вважають винними в порушенні прав людини. 2016 року дію цього закону поширили й на посадовців інших країн за такі порушення. Схожі закони про санкції проти порушників прав людини, зокрема, в Росії, ухвалили також Велика Британія, Естонія, Литва і Канада.

Закон отримав назву за іменем Сергія Магнітського, російського юриста, який працював для інвестиційного фонду британсько-американського інвестора Вільяма Браудера в Росії і помер за ґратами в Москві. Він потрапив за ґрати за звинуваченням у тому, ніби він розробив для фонду схему уникнення сплати податків. Це сталося по тому, як Магнітський повідомив, що викрив протилежне: схему, за якою посадовці Міністерства внутрішніх справ, податкової адміністрації та інших державних органів Росії викрали з російського державного бюджету суму у 230 мільйонів доларів – податки, сплачені фондом.

2009 року Магнітський помер у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років від серцевих проблем. Російські правозахисники стверджують, що представники влади свідомо ігнорували поганий стан його здоров’я, щоб змусити його замовкнути.

 



Трамп погрожує скоротити допомогу країнам за голосування проти США щодо Єрусалима

Президент США Дональд Трамп пригрозив скоротити фінансову допомогу країнам, які голосують проти Сполучених Штатів щодо резолюції ООН, що засуджує рішення Вашингтона визнати Єрусалим столицею Ізраїлю.

«Ці держави беруть наші гроші, а потім голосують проти нас на Раді безпеки, і потенційно голосуватимуть проти нас на асамблеї… Вони беруть сотні мільйонів і навіть мільярди доларів, а потім голосують проти нас. Хай голосують, ми багато заощадимо, нам байдуже», – сказав Трамп 20 грудня в Білому домі.

21 грудня Генеральна асамблея ООН має провести екстрене засідання на прохання арабських і мусульманських держав щодо рішення Трампа визнати Єрусалим столицею Ізраїлю.

Як заявив палестинський посол в ООН Ріяд Мансур, асамблея, до якої входить 193 члени, розгляне резолюцію, в якій закличе Трампа змінити своє рішення. Цей документ не матиме зобов’язувального характеру.

Схожу резолюцію США заветували на засіданні Ради безпеки ООН 18 грудня.

Посол США в ООН Ніккі Гейлі застерегла, що Сполучені Штати запам’ятають тих, хто голосував проти, як вона висловилася, вибору американського народу щодо Єрусалима. «21 грудня буде голосування з критикою нашого вибору. США записуватиме імена», – заявила вона.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив 6 грудня, що США офіційно визнають Єрусалим столицею Ізраїлю і пообіцяв перевести посольство США з Тель-Авіва через декілька років. Цей крок Трампа викликав критику з боку палестинців, їхніх арабських союзників, а також країн Заходу.

Статус Єрусалима є болючим питанням для всіх сторін близькосхідного врегулювання. Зокрема, палестинці вважають, що Східний Єрусалим має бути столицею їхньої майбутньої держави.

За планом ООН 1947 року про створення на території тодішньої Британської Підмандатної Палестини двох окремих держав, єврейської і арабської, Єрусалим мав стати окремою одиницею зі спеціальним міжнародним режимом під керуванням ООН.

Фактично вже 1948 року новостворений Ізраїль за результатами першої арабсько-ізраїльської війни взяв під контроль західну частину міста і 1949-го оголосив Єрусалим столицею, Східний Єрусалим тоді опинився під окупацією Йорданії. Ізраїль захопив і Східний Єрусалим разом із історичним Старим містом у перебігу Шестиденної війни 1967 року, а пізніше оголосив про анексію цієї території, заявивши, що весь Єрусалим є його неподільною столицею.

Світова спільнота на підставі плану 1947 року не визнає належності Єрусалима Ізраїлю, особливо ж анексії Ізраїлем Східного Єрусалима і проголошення всього міста столицею країни, практично всі посольства інших держав в Ізраїлі, зокрема і США, розташовані в Тель-Авіві.



У чотирьох містах Росії евакуювали людей через анонімні дзвінки про мінування

У чотирьох містах Росії 20 грудня масово евакуювали людей після дзвінків про замінування. У Москві, Ставрополі, Черкеську і Петропавловську-Камчатському через анонімні повідомлення про вибухові пристрої евакуйовані навчальні заклади, лікарні і торгові центри.

За повідомленням російських ЗМІ, у Москві після дзвінків про замінування людей виводили також і з Наукової бібліотеки Московського державного університету. Також невідомі повідомили про вибухові пристрої в Держдумі Росії і будівлі факультету журналістики МДУ.

У вересні, за даними російської влади, через непідтверджені повідомлення про замінування, що охопили близько 3500 шкіл, торгових центрів, аеропортів, готелів, вокзалів та інших громадських будівель у 190 містах Росії, було евакуйовано загалом понад 2,3 мільйона людей.

У Міністерстві внутрішніх справ Росії цього місяця повідомили, що більшість телефонних дзвінків про замінування надійшли з Сирії.